простір і вмеблювання

ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ ВНУТРІШНЬОГО МОНІТОРИНГУ ЯКОСТІ ОСВІТНЬОГО ПРОЦЕСУ В ДОБРОТВІРСЬКОМУ ЗДО №1 «СТРУМОЧОК»

за напрямом оцінювання «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти»

/за методикою ECERS-3/

Дослідження, рекомендації міжнародних організацій акцентують увагу на тому, що дошкільна освіта матиме велике значення у формуванні особистості дитини за умови, якщо вона є якісною. Поступ України в контексті кращих світових та європейських освітніх стандартів зумовлює потребу в конкретизації питання якості дошкільної освіти.

Відтак у реалізації місії та візії дошкільної освіти постає важливе питання: чи завжди показники, що має дошкільна освіта, відповідають міжнародним та європейським стандартам? Дати відповідь на це питання покликана методика ECERS-3, що ґрунтується на таких цінностях, як: захист дитини, її здоров’я та безпека, підтримка позитивних взаємовідносин, належні умови для освіти дітей дошкільного віку.

Методика ECERS-3 оцінює якість освітнього процесу через вивчення умов для організації різних видів діяльності дітей, дидактичних матеріалів, предметно-ігрового обладнання, який використовує персонал у роботі з дітьми, міжособистісну взаємодію, особливостей організації освітнього процесу й впливу цих компонентів на особистісний розвиток дітей.

Важливими аспектами у застосуванні методики ECERS-3є такі: вивчення наявності у закладі дошкільної освіти безпечних умов для дітей, та можливості у кожної дитини розвивати здорові відносини з іншими дітьми та дорослими; вивчення умов для розвитку незалежності та самодостатності особистості.

Основним методом оцінювання за методикою ECERS-3 є спостереження. Під час спостереження експертами аналізувались не тільки доступність матеріалів, але більше уваги приділялося тому, як педагоги використовують наявні матеріали для стимулювання пізнавальної діяльності дитини.

У моніторинговому дослідження оцінювання якості освітнього процесу в Добротвірському ЗДО №1 «Струмочок» із застосуванням методики ECERS-3 взяли участь 7 педагогічних працівників закладів дошкільної освіти та 46 дітей віком від трьох до п’яти років – середня інклюзивна група «Вишиванка» та ІІ молодша група «Світличка». У вікових групах на момент спостереження не було дітей, менших за три роки. Варто зауважити, що 2 дітей, які взяли участь у дослідженні, мають особливі освітні потреби, зумовлені порушеннями фізичного та сенсорного розвитку.

Об’єкт дослідження. Освітній процес у закладах дошкільної освіти України.

Предмет дослідження. Якість освітнього процесу в закладах дошкільної освіти відповідно до показників методики ECERS-3.

Мета дослідження. Метою дослідження є оцінка якості освітнього процесу в ЗДО з використанням методики.

Завдання дослідження. Відповідно до мети визначено наступні завдання дослідження:

- оцінити якість освітнього процесу на репрезентативній вибірці у закладі відповідно до методики ECERS-3;

- проаналізувати якість надання освітніх послуг Добротвірський ЗДО №1 «Струмочок» і на основі отриманих оцінок якості освітнього процесу.

- розробити методичні рекомендації з питань забезпечення якості освітнього процесу в закладі.

Методи дослідження.

Спостереження за освітнім процесом у закладі дошкільної освіти відповідно до методики ECERS-3, що здійснюється експертом, який пройшов відповідну підготовку.

Інструмент дослідження.

Під час дослідження було застосовано методику ECERS-3 як інструмент оцінювання якості освітнього процесу у закладах дошкільної освіти.

Цілісність дослідження забезпечується вивченням зазначених компонентів за шістьма підшкалами:

{C}· простір і вмеблювання;

{C}· повсякденні практики особистого догляду;

{C}· мовлення та грамотність;

{C}· види навчально-пізнавальної діяльності;

{C}· взаємодія;

{C}· структурування програми.

Тривалість дослідження: спостереження 3 години протягом звичайного дня в закладі дошкільної освіти.

Вікова категорія: 2 групи дітей віком від 3 до 5 років (ІІ молодша «Світличка» та середня «Вишиванка»).

ПІДШКАЛА «ПРОСТІР ТА ВМЕБЛЮВАННЯ»

Важливим показником якості освітнього процесу у закладах дошкільної освіти є створення сучасного універсального дизайну, що робить його доступним, безпечним, розвивальним, орієнтованим на особистісний розвиток дитини задля реалізації її індивідуальної освітньої траєкторії. У цьому аспекті пріоритетності набувають варіативні моделі організації освітнього процесу в закладах дошкільної освіти із застосуванням сучасних технологій, освітніх програм, послуг, предметно- ігрового обладнання. Реалізація визначених положень можлива за умови створення відповідних умов, що відповідають методиці ECERS-3.

Так, підшкала «Простір і вмеблювання» містить сім параметрів, вивчення яких є одним із показників якості дошкільної освіти:

{C}· {C}внутрішній простір

{C}· умеблювання для догляду, ігор і навчання

{C}· облаштування групового простору для ігор і навчання

{C}· місця для усамітнення

{C}· візуальне оформлення, простору, пов’язаного з дітьми

{C}· простір для розвитку великої моторики

{C}· {C}обладнання для розвитку великої моторики

ПАРАМЕТРИ ПІДШКАЛИ «ПРОСТІР І ВМЕБЛЮВАННЯ»

Загальна оцінка якості освітнього процесу у закладах дошкільної освіти за шкалою «Простір і вмеблювання»

Дана гістограма демонструє результати оцінювання якості освітнього процесу в ЗДО №1 за параметрами досліджуваної підшкали «Простір і вмеблювання».

Так, у перебігу дослідження першого параметру «Внутрішній простір» оцінювався простір, яким користувалися діти впродовж перебування у закладі дошкільної освіти. У фокусі уваги були такі питання: чи достатньо такого простору для розміщення меблів, предметів, що використовує персонал закладу для особистого догляду, організації повсякденних практик та освіти дітей; чи не заважають наявні предмети та меблі вільному переміщенню дорослих та дітей, які перебувають у приміщенні вікової групи, споживанню їжі, проведенню групових занять, організації вільних ігор дітей.

У загальній оцінці означений параметр отримав оцінку «добре» 4 бали. Це свідчить про те, що у приміщеннях:

{C} {C}наявний достатній простір у приміщенні для вільного переміщення дітей та персоналу, організації споживання їжі, групових занять та вільної гри

{C} {C}наявність певної кількості природного освітлення, що потрапляє в приміщення через вікна в стінах або стелі

{C} {C}контроль вентиляції приміщення (вікна відчиняються; персонал застосовує кондиціонер)

{C} {C}більшість поверхонь у приміщеннях закладу зроблено з міцних матеріалів, їх легко мити й очищувати.

Однак, за результатами спостереження не у всіх групових приміщеннях є:

{C} {C}можливість контролювати природне освітлення приміщення (наприклад, за допомогою жалюзі, захисних сіток або штор);

{C} {C}простір є доступним для дітей і дорослих із особливими потребами (наявні пандуси та поруччя для людей, котрі можуть їх потребувати; доступність для осіб, які пересуваються за допомогою інвалідних візків чи ходунків; дверний дзвінок великих розмірів, а не маленька кнопка);

{C} {C}достатньо простору для вільного переміщення дітей, вихователів та помічника вихователя, місця для вільних ігор дітей. Це можна пояснити насамперед недоцільним зонуванням приміщення групи, подекуди наявністю великої кількості предметів, відсутністю ергономічного підходу під час планування і використання простору.

Мета оцінювання простору за другим параметром «Умеблювання для догляду, гри та навчання» полягала у вивченні відповідності наявного умеблювання для проведення повсякденних практик (столи, стільці, індивідуальні шафки для речей, відкриті полиці для іграшок, книжок тощо), організації різних видів діяльності (столи для занять із піском і водою, мольберти, комп’ютерні столи тощо), їх зручність та доступність для дітей дошкільного віку індикаторам методики ECERS-3.

Оцінку якості умов для організації освітнього процесу за визначеним параметром зафіксовано оцінкою «добре» 4 бали. Це вказує на те, що у приміщеннях:

{C} {C}достатня кількість меблів, необхідних для повсякденних практик особистого догляду, гри та навчання: особисті речі кожної дитини зберігаються окремо, не контактуючи з особистими речами інших дітей; діти їдять або працюють за столами без видимого скупчення; полиці не переповнено переважною більшістю матеріалів);

{C} {C}стільці та столи, використовувані дітьми, підходять зростові та комплекції 75 % дітей (коли дитина сидить на стільці, обпершись на його спинку, її ступні стоять на підлозі, коліна перебувають на комфортному рівні стосовно тулуба й поміщаються під столом, а поверхня стола сягає рівня ліктів дитини);

{C} {C}наявність і одночасне використання двох предметів умеблювання, призначених для різних видів конкретної діяльності (столи для занять, меблі домашнього вжитку: дерев’яні лави тощо).

Водночас під час спостереження зафіксовано, що приміщення слід доповнити умеблювання, що забезпечує належний рівень м’якості предметного середовища (матраци; м'які накладки на дерев’яних меблях для сидіння; значна кількість великих диванних подушок).

Даний результат відповідно до індикаторів методики свідчить про те, що у закладі є достатньо меблів для проведення повсякденних практик особистого догляду, ігор і навчання дітей. Усі меблі є безпечними, чистими, перебувають у хорошому стані. Під час комплектації вікових груп стільцями та столами персонал намагається враховувати зріст дитини, у групах наявні щонайменше два розміри стільців та столів. Усі меблі належним чином промарковані.

Важливого значення в організації освітнього процесу має дизайн середовища, відповідно «Облаштування групового простору для ігор і навчання» є значущим параметром в організації змістовної життєдіяльності дітей, створення умов для набуття ними особистісного досвіду, забезпечення індивідуальних потреб та інтересів. Тому, вкрай важливо, щоб у вікових групах, де перебувають діти упродовж дня, було достатньо простору для організації різних видів ігор, інших активностей дітей, роботи з конструкторами, кубиками, пазлами тощо. Однією з умов, що впливає на забезпечення якості за визначеним параметром є зонування групового простору на гамірні та тихі зони, облаштування в ньому осередків за інтересами. Важливо, що під час облаштування групового простору для організації щоденної життєдіяльності дітей персонал врахував принцип дитиноцентризму, варіативності та індивідуального підходу.

Результати спостереження дали можливість з’ясувати, що вихователі докладають чимало зусиль для облаштування осередків діяльності за інтересами, тому оцінку якості умов за даним параметром можна визначити «відмінно» 5:

{C} {C}тихі та гамірні ігрові зони добре відділено одна від одної не лише за допомогою вмеблювання, але й завдяки достатній віддаленості в просторі;

{C} {C}усі ділянки ігрового простору, що вимагають спеціального облаштування, є добре обладнаними, мають легко очищувані поверхні; у спортивному центрі підлогу вкрито товстим килимом, який приглушує звуки);

{C} {C}осередки діяльності за інтересами, які потребують більше простору (де проводяться рольові ігри, фізичні вправи, гра з конструктором), мають достатньо місця для відповідних ігор та кількості дітей, які хочуть брати участь.

Осередки за інтересами дітей, що облаштовані, різняться за напрямами, тематикою, їх наповнюваність відповідає змісту дошкільної освіти. Встановлено, що для забезпечення інтересів дітей функціонують такі осередки, як:

- осередки для гри з кубиками та розвитку дрібної моторики,

- осередки для занять мистецькою діяльністю (проведення ігор- драматизацій),

- читацький осередок,

- осередок дослідницької діяльності (проведення дослідів),

- природний осередок,

- пізнавальний осередок,

- осередок для сенсорного розвитку дітей,

- осередки для сюжетно-рольових ігор (кухня з посудом, стіл і табуретки для вітальні біля кухні, атрибути для гри «Лікарня», «Перукарня», «Сім’я», «Зоомагазин», «Шофери», «Будівництво», «Ательє», «Школа», «Магазин» тощо),

- осередок для гри з конструктором, лего, складання пазлів, роботи з мозаїкою,

- народознавчий осередок,

- куточок патріотичного виховання,

- музичний осередок,

- осередок математики,

- осередок для усамітнення,

- спортивний осередок тощо.

Відтак, це свідчить про те, що вихователі у визначенні тематики осередків діяльності орієнтуються на вікові особливості, інтереси та потреби дітей.

Однак, у приміщеннях даних груп лише формально облаштовані «затишні куточки» (м’який килим, кілька великих диванних подушок, канапа з подушками чи/або матрац із покривалом тощо, де діти могли б спокійно посидіти, відпочити, помріяти.

Під час вивчення якості за цим параметром було з’ясовано й те, що подекуди окремі осередки (музичний осередок, театральний (пальчиковий театр) у ІІ молодшій групі «Світличка» знаходяться дуже високо, не на рівні очей дітей, що робить їх не доступними для них. Також було встановлено, що у середній групі «Вишиванка» окремі осередки, що функціонують, не мають чіткого тематичного та змістового визначення, матеріали у них розміщено хаотично, відсутня системність у комплектуванні, що призводить до зниження інтересу дітей до діяльності у цих осередках.

В оцінюванні якості освітнього процесу за підшкалою «Простір і вмеблювання» значущу домінанту має параметр «Місця для усамітнення». У перебігу спостереження було вивчено наявні у віковій групі умови для зняття напруги, яку дитина може відчувати під час тривалого перебування у когорті дітей, активної міжособистісної взаємодії. Важливо, що методика ECERS-3 трактує означений осередок, як ділянку простору, де дитина може побути наодинці чи/або взаємодіяти з іншою дитиною, зокрема грати в ігри, спілкуватися на цікаві для них теми, розглядати книги тощо, не взаємодіючи у цей час з іншими дітьми групи.

Однак, місце для усамітнення носить дещо формальний характер. Це пояснюється тим, що у вікових групах немає достатньо простору, де можна було б організувати окреме місце для усамітнення, відтак наявність такого осередку зводиться до формальних ознак.

Проте, наявні і позитивні аспекти у його функціонуванні, зокрема:

{C} {C}у групах все ж, такі осередки створено (хоч і номінально);

{C} {C}діти мають можливість знайти для себе місце, де вони можуть гратися наодинці чи/або удвох з іншою дитиною;

{C} {C}педагоги знайомлять вихованців з правилами конфіденційності.

Окрім того, занадто регламентована діяльність дітей у першу половину дня, впливає на те, що діти не мають можливості побути наодинці впродовж однієї повної години.

Важливою складовою освітнього процесу закладу дошкільної освіти є параметр «Візуальне оформлення простору, пов’язане з дітьми». Метою оцінювання цього параметру було з’ясувати особливості використання візуального оформлення простору вікової групи у роботі з дітьми.

Під час проведення дослідження зверталась увага на те, чи використовують вихователі елементи візуального оформлення (світлини дітей, дитячі мистецькі роботи, зображення, що пов’язані із темами розмов тощо) у роботі з дітьми, як часто вони це роблять, чи впливає це на варіативність освітньої роботи з дітьми дошкільного віку.

За результатами основного етапу дослідження цей параметр був оцінений у 4 бали «добре»:

{C} {C}у багатьох місцях кімнати чимало різних матеріалів візуального оформлення для дітей;

{C} {C}деякі матеріали візуального оформлення, що демонструються, стосуються того, чим зараз зацікавлені діти (наприклад, зображення з ілюстраціями теми розмови; тематичні сезонні зображення; світлини подій);

{C} {C}близько однієї третини візуального оформлення складають індивідуалізовані мистецькі твори дітей;

{C} {C}персонал розмовляв із дітьми про виставлені матеріали візуального оформлення.

Проте, у переважній більшості візуалізація, що наявна у вікових групах, слугує лише елементом декору загального дизайну.

Однак, результати спостережень засвідчують, що матеріали візуального оформлення, зокрема світлини, на яких зафіксовано події життя групи, в яких брали участь діти, індивідуальні історії дітей, їхні індивідуальні мистецькі роботи майже не обговорюються з дітьми у перебігу вільної гри та повсякденних практик, не знайшли вони належного використання й під час заохочення дітей до неформальної розмови.

Персоналу рекомендовано облаштування осередків на кшталт: «Стіни, що говорить», локації «Коло друзів», «Родина», де буде висвітллено повсякденне життя вихованців, як у закладі так і поза його межами відповідно до вивчення теми дня/тижня. Застосування пропонованих матеріалів сприятиме формуванню у дітей мотивації, збагаченню їхнього словника, закріпленню знань та умінь, отриманих під час активностей, розвитку дитячої творчості.

Метою визначення якості освіти за параметром «Простір для розвитку великої моторики» є дослідження внутрішнього і зовнішнього простору, де відбувається розвиток великої моторики дітей. Важливим компонентом, що враховувався під час оцінювання цього параметру, було з’ясування відповідності цього простору правилам безпеки.

Цей показник було оцінено на 4 бали «добре»:

{C} {C}спостережений простір для розвитку великої моторики (спортивна зала, майданчики) є в міру просторий, щоб дозволити біг та використання іграшок на коліщатках;

{C} {C}простір для розвитку великої моторики використано щонайменше впродовж 30 хвилин;

{C} {C}простір для розвитку великої моторики є загалом безпечним;

{C} {C}простір для розвитку великої моторики є доступним для всіх дітей.

За результатами вивчення матеріалів спостереження з’ясовано, що простір для розвитку великої моторики є безпечним. Він не містить видимих загроз, територія, що призначена для такого виду діяльності огороджена парканом, педагоги стежать за тим, щоб на території не було битого скла, інших небезпечних предметів, глибоких ям, що можуть призвести до травмування дітей. На території, де відбувається розвиток великої моторики, є веранди, захисні елементи, що можуть захистити дітей в сонячну погоду, простір облаштовано таким чином, що на ньому можна проводити одночасно декілька ігор. Внутрішній простір, що використовується для розвитку великої моторики, містить спеціально облаштовані безпечні місця для падіння.

У Добротвірському ЗДО №1 «Струмочок» для розвитку великої моторики дітей функціонують музичний/спортивний зал, ігрові групові майданчики, спортивний майданчики, оснащені необхідними матеріалами та інвентарем, де вихователями створено умови для вільного бігу, стрибків і більша частина обладнання, що використовується педагогами для розвитку великої моторики, відповідає віку та сформованим умінням дітей.

Щодо оцінки якості освіти за параметром «Обладнання для розвитку великої моторики» (оцінка 4 «добре»):

{C} {C}заклад забезпечено обладнанням, що сприяє розвитку великої моторики дітей, урізноманітненню активностей дітей задля розвитку їхніх «семи умінь» (штовхати/тягнути, висіти на руках, гойдатися, стрибати на двох ногах, стрибати на одній нозі, користуватися скакалкою та/чи гімнастичним обручем, котити предмети в заданому напрямку, метати, ловити, кидати, підкидати вгору тощо);

{C} {C}достатня кількість обладнання (як стаціонарного, так і переносного), що може зацікавити дітей і задовольнити їхні потреби у великій моториці;

{C} {C}майже все обладнання відповідає вікові та здібностям дітей;

{C} {C}під час спостереження діти мали доступ до обладнання впродовж 30 хвилин.

Однак, задля відповідності параметру високим показникам якості методики ECERS-3 варто розширити асортимент стаціонарного і переносного обладнання з урахуванням потреб дітей у розвитку великої моторики, спеціалізованого чи/або адаптованого обладнання для розвитку великої моторики для дітей із особливими освітніми потребами, під час організації різних видів активностей та захисними шоломами під час користування будь-якими іграшками на коліщатах.

Отримані результати доводять, що під час організації освітнього процесу керується єдиною чинною нормативною базою дошкільної освіти, Стандартом дошкільної освіти (Базовим компонентом дошкільної освіти), освітніми програмами розвитку дітей дошкільного віку.

Висновки до оцінювання якості за підшкалою «Простір і вмеблювання».

Вивчення якості освітнього процесу за підшкалою «Простір і вмеблювання» дає можливість зробити такі висновки: оцінка 4 – «добре», що дає підстави стверджувати, що досліджувана підшкала характеризується позитивною тенденцією у досягненні якості освітнього процесу.

До позитивних практик можна віднести прагнення педагогів організувати внутрішній простір таким чином, щоб у ньому було комфортно перебувати дітям і персоналу. Задля цього значна увага надається дотриманню санітарно-гігієнічних вимог, температурного режиму, контролю природного освітлення. Варто відзначити й те, що під час комплектації вікової групи меблями персонал підбирає його відповідно до вікових особливостей дітей, усі меблі чисті, безпечні, належним чином промарковані. Пріоритетом у реалізації завдань щодо проектування дизайну внутрішнього приміщення та наповнення його відповідними предметами і матеріалами є безпека дітей, відтак розміщення у ньому предметів та наповнення різнобічними матеріалами відбувається з дотриманням правил безпеки. Привертає увагу те, що вихователі в облаштуванні групового простору орієнтуються на інтереси та потреби дітей, що знаходить відображення у функціонуванні значної кількості осередків за інтересами дітей, наявного простору для розвитку великої моторики. Слід зазначити, що осередки за інтересами формуються з урахуванням інтересів і потреб дітей, вирізняються змістовністю, варіативністю, тематичністю, що дає можливість педагогам різнобічно підходити до планування різних видів активностей дітей в означених осередках, враховувати побажання дітей у доборі предметно-ігрового наповнення.

Вихователь-методист ___________ Віра САМСІН

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо вдосконалений діяльності Добротвірського ЗДО №1 «Струмочок»

за результатами самооцінювання за напрямом «Освітнє середовище закладу дошкільної освіти» шкала «Простір і вмеблювання»

{C}1. {C}Завідувачу господарством:

{C}1.1.{C} Урізноманітнити й кількісно збільшити стаціонарне та переносне обладнання для розвитку великої моторики (захисні шоломи).

За наявності коштів

{C}1.2.{C} Враховувати вікові та індивідуальні особливості дітей під час добору такого обладнання.

Постійно

{C}1.3.{C} Слідкувати за тим, щоб обладнання для розвитку великої моторики було безпечним для дітей, встановлене і закріплене з урахуванням норм техніки безпеки.

Постійно

{C}1.4.{C} Адаптувати наявне обладнання для дітей з особливими освітніми потребами чи/або придбати спеціальне обладнання для розвитку великої моторики таких дітей, враховуючи нозології таких дітей.

До 01.09.2023

{C}2. Вихователю-методисту:

{C}2.1.{C} Задля зростання показника якості за параметром «Внутрішній простір» налагодити систему методичної роботи з педагогами щодо вимог методики ECERS-3.

До 01.07.2023

{C}2.2.{C} Вдосконалювати здатність та готовність педагогів організовувати внутрішній простір у відповідності до вимог методики ECERS-3.

Постійно

{C}2.3.{C} Звертати увагу на необхідність раціонального планування простору, яким користуються діти задля ефективного виконання ними щоденних практик.

Постійно

{C}3. Вихователям груп до 01.09.2023:

{C}3.1.{C}Під час планування внутрішнього простору звертати увагу на те, щоб меблі, столи, стільці, шафки, крісла не перешкоджали доступу дітей до ігрових матеріалів.

{C}3.2.{C} Оновити та вдосконалити змістовий, технологічний та предметно-ігровий наповнення осередків діяльності за інтересами дітей.

{C}3.3.{C} Облаштувати у внутрішньому приміщенні затишного куточку, наповнити його достатньою кількістю меблів/предметів для релаксу та відпочинку дітей.

{C}3.4.{C} Виокремлення у внутрішньому приміщенні ділянки простору для організації «Місця для усамітнення».

{C}3.5.{C} Забезпечити розташуванні елементів візуального оформлення таким чином, щоб це було зручно для дітей й вони (елементи візуального простору) сприяли формуванню інтересу дітей.

{C}3.6.{C} Забезпечити оформлення візуального простору, пов’язаного з дітьми світлинами дітей, їхніми мистецькими роботами, тривимірними моделями дитячих робіт, матеріалами, що відповідають тематиці дня/тижня, індивідуальним інтересам тощо.

{C}3.7.{C} Організувати упродовж перебування дітей у закладі дошкільної освіти (як у першу, так і другу половину дня) різні види активностей, що сприяють розвитку їхніх «7 різних умінь» (штовхати/тягнути, висіти на руках, гойдатися, стрибати на двох ногах, стрибати на одній нозі, користуватися скакалкою та/чи гімнастичним обручем, котити предмети в заданому напрямку, метати, ловити, кидати, підкидати вгору тощо).