|
Протидія булінгу
СТОП БУЛІНГ! СТОП БУЛІНГ! Телефони довіри - Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
- Гаряча телефона лінія щодо булінгу 116 000
- Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
- Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
- Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 76
Орієнтовний План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО №1 "Струмочок" № з/п | Заходи | Термін виконання | Відповідальні | І. Нормативно-правове забезпечення попередження насильства та булінгу | 1. | Опрацювання нормативно- правових документів, щодо попередження насильства та булінгу | Грудень | Директор ЗДО Вихователь методист | 2. | Розміщення телефонів довіри на інформаційних стендах та веб-сайті ЗДО для ознайомлення батьківської громадськості | Грудень | Директор ЗДО Вихователь методист | II. Робота з вихованцями ЗДО з питання запобігання насильства та булінгу | 1. | Спостереження за психологічним мікрокліматом у дитячому колективі | Протягом навчального року | Вихователі практичний психолог | 2. | Формування навичок дружніх стосунків серед вихованців ЗДО, проведення бесід 3 дітьми щодо забезпечення попередження насильства та булінгу, обговорення проблемних ситуацій | Протягом навчального року | Педагоги ЗДО | 3. | Створення морально безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу | Постійно | Педагогічні працівники | III. Робота з колективом з питання запобігання насильства та булінгу | 1. | Анкетування педагогів з питання обізнаності з поняттям булінгу | Січень Вересень | Практичний психолог | 2. | Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО | Систематично | Практичний психолог | 3. | Висвітлення інформації: «Булінг – міф чи реальність» | Березень | Вихователь методист | 4. | Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу | Протягом року | Практичний психолог, Вихователь - методист | 5. | Проведення діагностики стану професійного вигорання педагогів | Квітень | Практичний психолог | IV. Робота з батьками з питання запобігання насильства та булінгу | 1. | Інформація для батьків: «Вчимося спілкуватися з дитиною» | Січень | Практичний психолог | 2. | Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу) | Березень | Практичний психолог | 3. | «Як вирішувати дитячі конфлікти?» | Травень | Практичний психолог | 4 | Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу: пам’ятки, листівки - інформаційні повідомлення на стенді практичного психолога, сайті ЗДО | Систематично | Вихователі | 5. | Групова консультація для педагогів з батьками: «Види та форми булінгу» | Вересень | Практичний психолог | Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини читати далі Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчиняла домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь. Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» Особа | Покрокові дії | Нормативно-правові акти:– Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» – Закон України «Про освіту» – Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі» – Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами» – Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей» | Керівник закладу освіти | Забезпечує реалізацію в закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом:· проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству; · здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей; · організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми; · визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб. | Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб | · Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.· Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина). · Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства. · Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти. · У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку. · Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис. | Практичний психолог/ соціальний педагог | · При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.· Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Може провести первинне опитування дитини. · Не залишає дитину наодинці. · Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства. · Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу). | Вихователь | · При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.· Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Може провести первинне опитування дитини. · Не залишає дитину наодинці. · Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення. · Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства. | Вузькі спеціалісти | · При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.· Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Не залишає дитину наодинці. · може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення. | Медичний персонал закладу освіти | · При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;· Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності). · Може провести первинне опитування дитини. · Не залишає дитину наодинці. | Обслуговуючий персонал закладу освіти | · При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.· Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Не залишає дитину наодинці. | Дитина постраждала | · Звертається до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.· Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб). | Батьки постраждалої дитини | · Забезпечують надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби).· Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє. · Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо). | Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства | · Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.· Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби). · Не залишають дитину наодинці. · Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо). | ПЛАН ЗАХОДІВ В ЗДО № 1 «сТРУМОЧОК» ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА ТА НАСИЛЬСВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ на 2023/2024 н.р. № з/п | Назва заходу | Дата проведення | Відповідальний | 1. | - Забезпечити неухильне виконання педагогічними працівниками школи Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства» законодавств України в галузі освіти в частині збереження фізичного , духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини. - забезпечити включення до базового компонента дошкільної освіти положень щодо ціннісних орієнтирів, змісту, результатів навчання ненасильницькій поведінці, ефективній комунікації, управлінню конфліктами, емоційній грамотності, рівності та недискримінації, ненасильницькому розв’язанню конфліктів у сімейних та міжособистісних відносинах; - створення на базі ЗДО консультативних пунктів для батьків, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога | постійно | директор, вихователь-методист | 2. | Педагогам з’ясовувати умови проживання та виховання дітей в родинах з метою виявлення неблагодійних сімей та недопущення фізичного, психічного, сексуального і економічного насильства над дітьми. | щорічно | вихователі | 3. | В разі виявлені фактів насильства над дітьми негайно надавати інформації відповідним правоохоронним органам. | за потребою | директор здо | 4. | Пропагувати під час навчально-виховного процесу формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді, запровадження високої педагогічної культури, толерантного ставлення до дітей. | протягом року | педагогічний колектив | 5. | У методичному кабінеті: - сформувати тематичну бібліотеку книг, посібників, відеофільмів, нормативних документів ЗДО з питань профілактики насильства; підготувати пам'ятки щодо безконфліктного спілкування з дітьми, визначення ознак насильства і знущань над дитиною та її агресивної поведінки; скласти буклети з алгоритмами дій в разі порушення прав дитини або вчинення насильства щодо неї в закладі освіти та контактними даними організацій, куди можна звернутися за допомогою. | згідно річного плану | вихователь-методист, вихователі | 6. | Проводити лекційно-просвітницькі заходи з родинами вихованців стосовно питань попередження насильства в сім’ї; надавати батькам інформаційну підтримку, навчати і консультувати їх з питань виховання дітей без застосування насильства і розвитку у них особистісних і соціальних (життєвих) навичок з метою профілактики насильницької поведінки | згідно планам виховної роботи | вихователь-методист, вихователі | 7. | Організовувати і проводити просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї . | за потребою | вихователі, практичний психолог | 8. | Розповсюджувати інформаційні матеріали з питань рівних прав та можливостей чоловіків та жінок, попередження насильства в сім’ї та запобігання булінгу. | протягом року | практичний психолог | 9. | Надавати практичну допомогу: з надання консультаційної допомоги педагогічним працівникам із питань запобігання і протидії насильству; розповсюдження інформаційних буклетів «Насильство над дитиною: причини і наслідки», «Як виховувати дитину без покарань», «Чому батьки чинять насильство?», «Виховуємо прикладом», «Виховання дитини: як вибрати оптимальний стиль?», експертизованих відеороликів та відеофільмів тощо; | за потребою | практичний психолог | 10. | Забезпечити раннє виявлення сімей, в яких може виникнути реальна загроза вчинення насильства в сім’ї. | протягом року | вихователі | 11. | Організовувати і проводити просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед педагогів та дітей проведення психологічних студій з педагогічним колективом, спрямованих на пошук ефективних методик роботи з дітьми, які постраждали від насильства; семінарів-практикумів, методичних об’єднань, круглих столів, тренінгів, лекцій, конференцій, бесід з питань нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до дітей, які постраждали від домашнього насильства на орієнтовні теми: «Я, мої права та обов’язки», «Я живу щасливо у щасливій родині», «Що таке насильство? Як себе захистити?», «Якщо тебе ображають в сім’ї», «Права дитини стосовно запобігання та протидії домашньому насильству» тощо | згідно планів | вихователі, практичний психолог | 11. | Провести загальні батьківські збори на тему: «Взаємодія сім’ї і ЗДО – запорука успішного навчання і виховання. Єдині вимоги у вихованні». | і півріччя | директор, вихователь-методист, практичний психолог | 13. | Конкурс дитячої творчості «Стоп насильству» або «Я росту в щасливій родині». | березень | вихователі, практичний психолог | ПОРАДИ ФАХІВЦЯМ(-ЧИНЯМ) ЩОДО СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ ПІД ЧАС ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ, ПОСТРАЖДАЛОЇ ВІД НАСИЛЬСТВА: ДЕТАЛЬНІШЕ - звертайтеся до дитини за іменем; - виявляйте позитивне, доброзичливе ставлення до дитини, будьте переконливими, аби вона повірила у безпечну для неї обстановку; - говоріть повільно, чітко, спокійним голосом; - використовуйте просту, зрозумілу для дитини мову; - часто виражайте свою зацікавленість дитиною жестом (хитанням головою) або інтонацією; - доведіть дитині, що вона є партнером у розмові, скажіть, що те, що вона розповідає, є важливим; - підтримуйте відповідний зоровий контакт, без надмірного, безперервного спостерігання за дитиною; - переривайте розповідь дитини лише тоді, коли це вкрай необхідно; - перепитайте дитину, якщо не зрозумієте її висловлювань; - якщо дитина довго не відповідає на запитання, спробуйте сформулювати його інакше; - гідно оцініть зусилля дитини, яка дає показання, але не хваліть за конкретні відповіді, не обіцяйте винагороди; - скажіть дитині у разі потреби, що ви усвідомлюєте, що дитина відчуває занепокоєння, і підкресліть небезпідставність її почуття; - домагаючись того, щоб дитина більше розповідала про себе, покажіть готовність відкрити частину свого приватного життя, щоб стати для малолітнього свідка чи потерпілого(-ої) більш реальною, ближчою людиною (наприклад, запитуючи про тварин, скажіть, яку мали тваринку у своєму дитинстві або яка є у вас тепер); - спостерігайте за тим, чи розуміє вас дитина; - починайте з неважких запитань, поступово ускладнюючи їх; - звертайте увагу на те, щоб одне запитання містило в собі лише одну тему, яка вимагає пояснення; - давайте дитині час опанувати питання, поміркувати щодо відповіді; - використовуйте прості граматичні конструкції; - ставте короткі питання, максимально на два-три слова довші за речення, які вживає дитина; - використовуйте в запитаннях активний стан дієслів, уникайте пасивного стану; - використовуйте власні назви та імена, уникайте займенників; - використовуйте просту термінологію, з дошкільнятами вживайте дво- чи трискладові поняття (наприклад, замість «продемонструй», скажіть «покажи»); - з’ясуйте з дитиною значення термінів, понять, якими вона оперує; - у запитаннях використовуйте висловлювання, які вживала дитина раніше під час опитування або під час вступної фази, навіть якщо вони дивні або вульгарні; - перш ніж поставити дитині запитання, яке вимагає особливих знань, переконайтеся, чи ці знання є достатніми для того, щоб дитина дала відповідь (наприклад, перед запитанням про колір переконайтеся, що дитина розрізняє кольори і знає їхні назви). ПОРАДИ ФАХІВЦЯМ(-ЧИНЯМ) ЩОДО ЇХНЬОЇ НЕБАЖАНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПРОЦЕСІ ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ, ПОСТРАЖДАЛОЇ ВІД НАСИЛЬСТВА: ДЕТАЛЬНІШЕ - не слід перестрибувати з теми на тему; - не ставте одночасно більше одного запитання; - уникайте жестикуляції та інтенсивної міміки; - не вживайте заперечень; - уникайте незрозумілих багатозначних висловів (наприклад, «ці речі», «така поведінка»); - уникайте абстрактних, узагальнювальних термінів та назв, віддаючи перевагу більш конкретним поняттям (наприклад, замість «тварина або зброя», скажіть «собака або пістолет»); - уникайте висловів, які змінюють значення залежно від місця й часу (наприклад, «тут», «там», «раніше», «пізніше»); - працюючи з маленькими дітьми, уникайте термінів, які описують співвідношення (наприклад, «більше», «менше», «швидше»); - не забудьте насамкінець розмови запитати дитину, чи хоче вона ще щось сказати. РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ АБО ІНШИМ ЗАКОННИМ ПРЕДСТАВНИКАМ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ, ЯКА ПОТРАПИЛА В СИТУАЦІЮ НАСИЛЬСТВА/АБО СТАЛА СВІДКОМ/АБО СКОЇЛА НАСИЛЬНИЦЬКІ ДІЇ/ВЧИНИВ(-ЛА) БУЛІНГ, ВАМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ФРАЗИ: ДЕТАЛЬНІШЕ - «Я тобі вірю» - «Я тебе чую» - «Я тебе підтримаю» - «Давай поговоримо про цю ситуацію» - «Що відбувається, через що ти себе так почуваєш?» - «Іноді ми всі почуваємося пригніченими. Давай подумаємо, як я можу тобі допомогти почуватися краще?» - «Я тебе люблю і мене турбує твій настрій. Скажи, що відбувається?» - «Поділись зі мною, як ти себе почуваєш. Я, дійсно, хочу це знати» - «Мені шкода, що це сталося» - «Дякую, що ти розповів(-ла)» - «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про те, що відбулося/відбувається?» - «Давай подумаємо, що ми можемо зробити, щоб такого більш не сталося?» - «Ти можеш звертатися до мене стільки, скільки це буде потрібно» - «Відчувати провину це нормально» - «Я розумію, що ти зараз можеш почуватися по-різному, але це нормально для цієї ситуації» - «Ця розмова є дуже важливою для вирішення цієї ситуації». ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ДИТИНОЮ, АБИ УНЕМОЖЛИВИТИ ПОТРАПЛЯННЯ ЧИ СКОЄННЯ СИТУАЦІЇ НАСИЛЬСТВА: ДЕТАЛЬНІШЕ - дитина має почуватися з вами нарівні, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні, відкриті стосунки. Тоді вона/він зможе відверто розповісти вам про свої проблеми та труднощі; - при спілкуванні з дитиною намагайтесь обирати для себе таке місцеположення, щоб ваші очі та очі дитини були на одному рівні; - дозвольте розповісти про свої почуття, переживання; - виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання (“Що трапилося?”, “Що відбулося?”); - вислухайте дитину; - побачте ситуацію очима дитини; - допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації; - ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, почути дитину, бути з нею, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми, здається, не існує; - сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями; - якщо ви не знаєте, що говорити, просто будьте поруч; - цікавтеся життям дитини: - Як твої справи? Ти чимось засмучений(-на)? Що приємного сталося сьогодні?; - Що тобі подобається? Розкажи про своїх друзів? Яку ти любиш музику, ігри? Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою? Тощо; - звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь, хто її друзі, чим вони займаються; - проявляйте цікавість до того, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується, з ким контактує, на які теми. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в інтернеті, використовуючи сучасні технології.
|