Добротвірський ЗДО №1 «Струмочок»
 
.

Протидія булінгу

СТОП БУЛІНГ!

 

 

 

 

 

 

СТОП БУЛІНГ!

Телефони довіри

  • Дитяча лінія 116 111 або 0 800 500 225 (з 12.00 до 16.00)
  • Гаряча телефона лінія щодо булінгу 116 000
  • Гаряча лінія з питань запобігання насильству 116 123 або 0 800 500 335
  • Уповноважений Верховної Ради з прав людини 0 800 50 17 20
  • Уповноважений Президента України з прав дитини 0 44 255 76 76

 

 

 

Орієнтовний План заходів, спрямованих на запобігання та протидію булінгу (цькуванню) в ЗДО №1  "Струмочок"

 

з/п

Заходи

Термін

виконання

Відповідальні

І. Нормативно-правове забезпечення попередження насильства та булінгу

1.

Опрацювання нормативно- правових документів, щодо попередження насильства та булінгу

Грудень 

Директор ЗДО

Вихователь методист

2.

Розміщення телефонів довіри на інформаційних стендах та веб-сайті ЗДО для ознайомлення батьківської громадськості

Грудень 

Директор ЗДО

Вихователь методист

II. Робота з вихованцями ЗДО з питання запобігання насильства та булінгу

1.

Спостереження за психологічним мікрокліматом у дитячому колективі

Протягом

навчального

року

Вихователі

практичний психолог

2.

Формування навичок дружніх стосунків серед вихованців ЗДО, проведення бесід 3 дітьми щодо забезпечення попередження насильства та булінгу, обговорення проблемних ситуацій

Протягом

навчального

року

Педагоги ЗДО

3.

Створення морально безпечного освітнього середовища в ЗДО вільного від насильства та булінгу

Постійно

Педагогічні працівники

III. Робота з колективом з питання запобігання насильства та булінгу

1.

Анкетування педагогів з питання обізнаності з поняттям булінгу

Січень  Вересень 

Практичний психолог

2.

Проведення профілактичної роботи щодо запобіганню булінгу в ЗДО

Систематично

Практичний психолог

3.

Висвітлення інформації: «Булінг – міф чи реальність»

Березень 

Вихователь методист

4.

Організація роботи «Скриньки довіри» для батьків і педагогів, оновлення інформації веб-сайту з проблеми запобігання та протидію булінгу

Протягом року

Практичний психолог, Вихователь - методист

5.

Проведення діагностики стану професійного вигорання педагогів

Квітень 

Практичний психолог

IV. Робота з батьками з питання запобігання насильства та булінгу

1.

Інформація для батьків: «Вчимося спілкуватися з дитиною»

Січень 

Практичний психолог

2.

Консультація: «Як навчити дитину цивілізовано виражати гнів?» (профілактика булінгу)

Березень 

Практичний психолог

3.

«Як вирішувати дитячі конфлікти?»

Травень 

Практичний психолог

4

Розповсюдження інформації щодо профілактики булінгу: пам’ятки, листівки - інформаційні повідомлення на стенді практичного психолога, сайті ЗДО

Систематично

Вихователі

5.

Групова консультація для педагогів з батьками: «Види та форми булінгу»

Вересень 

Практичний психолог

 

читати далі

 

 

 

 

 

 

Алгоритм дій у разі виявлення ознак чи фактів, що можуть вказувати на вчинення домашнього насильства щодо дитини

 читати далі

Домашнє насильство – діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім’ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім’єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчиняла домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

Особа

Покрокові дії

Нормативно-правові акти:– Закон України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»

– Закон України «Про освіту»

– Постанова Кабінету Міністрів України від 22.08.2018 № 658 «Про затвердження Порядку взаємодії суб’єктів, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству і насильству за ознакою статі»

– Наказ Міністерства освіти і науки України від 02.10.2018 № 1047 «Про затвердження методичних рекомендацій щодо виявлення, реагування на випадки домашнього насильства і взаємодії педагогічних працівників з іншими органами та службами»

– Лист Міністерства освіти і науки України від 30.10.2018 № 1/9-656 «Про перелік діагностичних методик щодо виявлення та протидії домашньому насильству відносно дітей»

Керівник закладу освіти 

    Забезпечує реалізацію в закладі освіти заходів у сфері запобігання та протидії домашньому насильству шляхом:·       проведення з учасниками освітнього процесу виховної роботи з протидії та запобігання насильству;

·        здійснення з учасниками освітнього процесу інформаційно-просвітницьких заходів з питань запобігання та протидії насильству, у тому числі стосовно дітей та за участю дітей;

·        організацію роботи практичного психолога, соціального педагога з постраждалими дітьми;

·        визначення уповноваженого спеціаліста з числа працівників закладу для проведення невідкладних заходів реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи, інших осіб.

Уповноважена особа, що здійснює невідкладні заходи реагування в разі виявлення фактів насильства та/або отримання заяв/повідомлень від постраждалої особи/інших осіб

·       Інформує керівника закладу про ситуацію насильства або загрозу його вчинення.·       Протягом доби за допомогою телефонного зв’язку, електронної пошти інформує уповноважений підрозділ органу Національної поліції та службу у справах дітей (у випадку, коли постраждалою особою та/або кривдником є дитина).

·       Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·       Фіксує необхідну інформацію в журналі реєстрації фактів виявлення (звернення) про вчинення домашнього насильства.

·       Повідомляє працівників психологічної служби закладу освіти.

·       У разі виникнення підозри щодо домашнього насильства або реальної загрози його вчинення, зустрічається з дитиною, стосовно якої є інформація, намагається розговорити, встановити контакт, довірливі стосунки, надає емоційну підтримку.

·       Якщо в процесі розмови дитина підтверджує факт насильства щодо неї, з’ясовує терміни подій, які відбулися з дитиною, та можливості отримати їх опис.

Практичний психолог/ соціальний педагог 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

·        Забезпечує психологічний супровід та соціально-педагогічний патронаж в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

·        Бере участь (у разі необхідності) в оцінці рівня безпеки, у проведенні оцінки потреб дитини та в роботі мультидисциплінарної команди виконавчого комітету міста/району/ОТГ з надання соціальних послуг дитині з родиною (за погодженням з керівником закладу).

Вихователь 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення факту домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

·        Може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

·        Забезпечує організацію роботи в системі освіти з дітьми та їх батьками; проведення з батьками та іншими учасниками освітнього процесу роз’яснювальної та виховної роботи із запобігання, протидії негативним наслідкам домашнього насильства.

Вузькі спеціалісти 

·        При  отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишає дитину наодинці.

·        може поспілкуватись з постраждалою дитиною, дотримуючись алгоритму ведення діалогу з дитиною, яка потрапила в ситуацію насильства або загрозу його вчинення.

Медичний персонал закладу освіти 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі;·        Надає невідкладну медичну допомогу (за необхідності).

·        Може провести первинне опитування дитини.

·         Не залишає дитину наодинці.

Обслуговуючий персонал закладу освіти 

·        При отриманні інформації/повідомлення та/або у ситуації особистого виявлення випадку домашнього насильства або загрози його вчинення передає інформацію для подальшого реагування керівнику закладу або уповноваженій особі.·        Забезпечує організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишає дитину наодинці.

Дитина постраждала 

·        Звертається  до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.·        Або/та звертається для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад,  до органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безкоштовної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб).

Батьки постраждалої дитини   

·        Забезпечують  надання дитині екстреної медичної допомоги (у разі потреби).·        Звертаються  для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти, якому довіряє.

·        Або/та звертаються для подальшого реагування до будь-якого суб’єкта, що здійснює заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад, до  органів Національної поліції, служби у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування, центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги, загальних чи спеціалізованих служб підтримки постраждалих осіб тощо).

Інші особи, яким стало відомо про випадок домашнього насильства 

·        Звертаються для подальшого реагування до керівника закладу або уповноваженої особи, або працівника закладу освіти.·        Забезпечують організацію надання медичної допомоги (у разі потреби).

·         Не залишають дитину наодинці.

·        Передають інформацію суб’єктам, що здійснюють заходи у сфері запобігання та протидії домашньому насильству (наприклад,   органам Національної поліції, службі у справах дітей, суду, органів державної влади чи органів місцевого самоврядування тощо).

ПЛАН ЗАХОДІВ В ЗДО № 1 «сТРУМОЧОК»

ЩОДО ЗАПОБІГАННЯ ДОМАШНЬОГО НАСИЛЬСТВА  

ТА НАСИЛЬСВА ЗА ОЗНАКОЮ СТАТІ на 2023/2024 н.р.

 

№ з/п

Назва заходу

Дата проведення

Відповідальний

1.

- Забезпечити неухильне виконання педагогічними працівниками школи Конвенції ООН «Про права дитини», Закону України «Про охорону дитинства» законодавств України в галузі освіти в частині збереження фізичного , духовного, психічного здоров’я та поваги до людської гідності дитини.

- забезпечити включення до базового компонента дошкільної освіти положень щодо ціннісних орієнтирів, змісту, результатів навчання ненасильницькій поведінці, ефективній комунікації, управлінню конфліктами, емоційній грамотності, рівності та недискримінації, ненасильницькому розв’язанню конфліктів у сімейних та міжособистісних відносинах;

- створення на базі ЗДО консультативних пунктів для батьків, де можна отримати консультацію психолога, соціального педагога

постійно

директор,

вихователь-методист

2.

Педагогам з’ясовувати умови проживання та виховання дітей в родинах з метою виявлення неблагодійних сімей та недопущення фізичного, психічного, сексуального і економічного насильства над дітьми.

щорічно

вихователі

3.

В разі виявлені фактів насильства над дітьми негайно надавати інформації відповідним правоохоронним органам.

за потребою

директор здо

4.

Пропагувати під час навчально-виховного процесу формування навичок здорового способу життя серед дітей та молоді, запровадження високої педагогічної культури, толерантного ставлення до дітей.

протягом року

педагогічний колектив

5.

У методичному кабінеті:

- сформувати тематичну бібліотеку книг, посібників, відеофільмів, нормативних документів ЗДО з питань профілактики насильства;

 

підготувати пам'ятки щодо безконфліктного спілкування з дітьми, визначення ознак насильства і знущань над дитиною та її агресивної поведінки;

скласти буклети з алгоритмами дій в разі порушення прав дитини або вчинення насильства щодо неї в закладі освіти та контактними даними організацій, куди можна звернутися за допомогою.

згідно річного плану

вихователь-методист,

вихователі

6.

Проводити лекційно-просвітницькі заходи з родинами вихованців стосовно питань попередження насильства в сім’ї;

надавати батькам інформаційну підтримку, навчати і консультувати їх з питань виховання дітей без застосування насильства і розвитку у них особистісних і соціальних (життєвих) навичок з метою профілактики насильницької поведінки

згідно планам виховної роботи

вихователь-методист,

вихователі

7.

Організовувати і проводити просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед членів сім’ї, де виникає реальна загроза вчинення насильства в сім’ї .

за потребою

вихователі, практичний психолог

8.

Розповсюджувати інформаційні матеріали з питань рівних прав та можливостей чоловіків та жінок, попередження насильства в сім’ї та запобігання булінгу.

протягом року

практичний психолог

9.

Надавати практичну допомогу:

з надання консультаційної допомоги педагогічним працівникам із питань запобігання і протидії насильству;

розповсюдження інформаційних буклетів «Насильство над дитиною: причини і наслідки», «Як виховувати дитину без покарань», «Чому батьки чинять насильство?», «Виховуємо прикладом», «Виховання дитини: як вибрати

оптимальний стиль?», експертизованих відеороликів та відеофільмів тощо;

за потребою

практичний психолог

10.

Забезпечити раннє виявлення сімей, в яких може виникнути реальна загроза вчинення насильства в сім’ї.

протягом року

вихователі

11.

Організовувати і проводити просвітницьку та роз’яснювальну роботу серед педагогів та дітей

проведення психологічних студій з педагогічним колективом, спрямованих на пошук ефективних методик роботи з дітьми, які постраждали від насильства;

семінарів-практикумів, методичних об’єднань, круглих столів, тренінгів, лекцій, конференцій, бесід з питань нетерпимого ставлення до насильницьких моделей поведінки, небайдужого ставлення до дітей, які постраждали від домашнього насильства на орієнтовні теми: «Я, мої права та обов’язки», «Я живу щасливо у щасливій родині», «Що таке насильство? Як себе

захистити?», «Якщо тебе ображають в сім’ї», «Права дитини  стосовно запобігання та протидії домашньому насильству» тощо

згідно планів

вихователі, практичний психолог

11.

Провести загальні батьківські збори на тему: «Взаємодія сім’ї і ЗДО – запорука успішного навчання і виховання. Єдині вимоги у вихованні».

і півріччя

директор, вихователь-методист, практичний психолог

13.

Конкурс дитячої творчості «Стоп насильству» або «Я росту в щасливій родині».

березень

вихователі, практичний психолог

 

 

ПОРАДИ ФАХІВЦЯМ(-ЧИНЯМ) ЩОДО СТВОРЕННЯ ОПТИМАЛЬНОЇ АТМОСФЕРИ ПІД ЧАС ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ, ПОСТРАЖДАЛОЇ ВІД НАСИЛЬСТВА:

ДЕТАЛЬНІШЕ

- звертайтеся до дитини за іменем;

- виявляйте позитивне, доброзичливе ставлення до дитини, будьте переконливими, аби вона повірила у безпечну для неї обстановку;

- говоріть повільно, чітко, спокійним голосом;

- використовуйте просту, зрозумілу для дитини мову;

- часто виражайте свою зацікавленість дитиною жестом (хитанням головою) або інтонацією;

- доведіть дитині, що вона є партнером у розмові, скажіть, що те, що вона розповідає, є важливим;

- підтримуйте відповідний зоровий контакт, без надмірного, безперервного спостерігання за дитиною;

- переривайте розповідь дитини лише тоді, коли це вкрай необхідно;

- перепитайте дитину, якщо не зрозумієте її висловлювань;

- якщо дитина довго не відповідає на запитання, спробуйте сформулювати його інакше;

- гідно оцініть зусилля дитини, яка дає показання, але не хваліть за конкретні відповіді, не обіцяйте винагороди;

- скажіть дитині у разі потреби, що ви усвідомлюєте, що дитина відчуває занепокоєння, і підкресліть небезпідставність її почуття;

- домагаючись того, щоб дитина більше розповідала про себе, покажіть готовність відкрити частину свого приватного життя, щоб стати для малолітнього свідка чи потерпілого(-ої) більш реальною, ближчою людиною (наприклад, запитуючи про тварин, скажіть, яку мали тваринку у своєму дитинстві або яка є у вас тепер);

- спостерігайте за тим, чи розуміє вас дитина;

- починайте з неважких запитань, поступово ускладнюючи їх;

- звертайте увагу на те, щоб одне запитання містило в собі лише одну тему, яка вимагає пояснення;

- давайте дитині час опанувати питання, поміркувати щодо відповіді;

- використовуйте прості граматичні конструкції;

- ставте короткі питання, максимально на два-три слова довші за речення, які вживає дитина; - використовуйте в запитаннях активний стан дієслів, уникайте пасивного стану;

- використовуйте власні назви та імена, уникайте займенників;

- використовуйте просту термінологію, з дошкільнятами вживайте дво- чи трискладові поняття (наприклад, замість «продемонструй», скажіть «покажи»);

- з’ясуйте з дитиною значення термінів, понять, якими вона оперує;

- у запитаннях використовуйте висловлювання, які вживала дитина раніше під час опитування або під час вступної фази, навіть якщо вони дивні або вульгарні;

- перш ніж поставити дитині запитання, яке вимагає особливих знань, переконайтеся, чи ці знання є достатніми для того, щоб дитина дала відповідь (наприклад, перед запитанням про колір переконайтеся, що дитина розрізняє кольори і знає їхні назви).

 

ПОРАДИ ФАХІВЦЯМ(-ЧИНЯМ) ЩОДО ЇХНЬОЇ НЕБАЖАНОЇ ПОВЕДІНКИ В ПРОЦЕСІ ОПИТУВАННЯ ДИТИНИ, ПОСТРАЖДАЛОЇ ВІД НАСИЛЬСТВА:

ДЕТАЛЬНІШЕ

- не слід перестрибувати з теми на тему;

- не ставте одночасно більше одного запитання;

- уникайте жестикуляції та інтенсивної міміки;

- не вживайте заперечень;

- уникайте незрозумілих багатозначних висловів (наприклад, «ці речі», «така поведінка»);

- уникайте абстрактних, узагальнювальних термінів та назв, віддаючи перевагу більш конкретним поняттям (наприклад, замість «тварина або зброя», скажіть «собака або пістолет»);

- уникайте висловів, які змінюють значення залежно від місця й часу (наприклад, «тут», «там», «раніше», «пізніше»);

- працюючи з маленькими дітьми, уникайте термінів, які описують співвідношення (наприклад, «більше», «менше», «швидше»);

- не забудьте насамкінець розмови запитати дитину, чи хоче вона ще щось сказати.

 

РЕКОМЕНДАЦІЇ БАТЬКАМ АБО ІНШИМ ЗАКОННИМ ПРЕДСТАВНИКАМ У СПІЛКУВАННІ З ДИТИНОЮ, ЯКА ПОТРАПИЛА В СИТУАЦІЮ НАСИЛЬСТВА/АБО СТАЛА СВІДКОМ/АБО СКОЇЛА НАСИЛЬНИЦЬКІ ДІЇ/ВЧИНИВ(-ЛА) БУЛІНГ, ВАМ МОЖУТЬ ДОПОМОГТИ ФРАЗИ:

ДЕТАЛЬНІШЕ

- «Я тобі вірю»

- «Я тебе чую»

- «Я тебе підтримаю»

- «Давай поговоримо про цю ситуацію»

- «Що відбувається, через що ти себе так почуваєш?»

- «Іноді ми всі почуваємося пригніченими. Давай подумаємо, як я можу тобі допомогти почуватися краще?»

- «Я тебе люблю і мене турбує твій настрій. Скажи, що відбувається?»

- «Поділись зі мною, як ти себе почуваєш. Я, дійсно, хочу це знати»

- «Мені шкода, що це сталося»

- «Дякую, що ти розповів(-ла)»

- «Як ти думаєш, кому ще ти можеш розповісти про те, що відбулося/відбувається?»

- «Давай подумаємо, що ми можемо зробити, щоб такого більш не сталося?»

- «Ти можеш звертатися до мене стільки, скільки це буде потрібно»

- «Відчувати провину це нормально»

- «Я розумію, що ти зараз можеш почуватися по-різному, але це нормально для цієї ситуації» - «Ця розмова є дуже важливою для вирішення цієї ситуації».

 

ПОРАДИ БАТЬКАМ, ЯК ПОВОДИТИ СЕБЕ З ДИТИНОЮ, АБИ УНЕМОЖЛИВИТИ ПОТРАПЛЯННЯ ЧИ СКОЄННЯ СИТУАЦІЇ НАСИЛЬСТВА:

ДЕТАЛЬНІШЕ

 

 

- дитина має почуватися з вами нарівні, як із другом/подругою. Це дозволить встановити довірливі, чесні, відкриті стосунки. Тоді вона/він зможе відверто розповісти вам про свої проблеми та труднощі;

 

- при спілкуванні з дитиною намагайтесь обирати для себе таке місцеположення, щоб ваші очі та очі дитини були на одному рівні;

- дозвольте розповісти про свої почуття, переживання;

- виявляйте щире співчуття й інтерес до дитини, не перетворюйте розмови з нею на допит, ставте прості, щирі запитання (“Що трапилося?”, “Що відбулося?”);

- вислухайте дитину; - побачте ситуацію очима дитини;

- допоможіть дитині знайти власний вихід із ситуації;

- ваша роль полягає в тому, щоб надати дружню підтримку, почути дитину, бути з нею, коли та страждає, навіть якщо вирішення проблеми, здається, не існує;

- сприймайте дитину як особистість з її цінностями, переконаннями, бажаннями;

- якщо ви не знаєте, що говорити, просто будьте поруч;

- цікавтеся життям дитини:

- Як твої справи? Ти чимось засмучений(-на)? Що приємного сталося сьогодні?;

- Що тобі подобається? Розкажи про своїх друзів? Яку ти любиш музику, ігри? Я хочу послухати її з тобою/пограти з тобою? Тощо;

- звертайте увагу на коло спілкування дитини в реальному житті. Цікавтесь, хто її друзі, чим вони займаються;

- проявляйте цікавість до того, в яких соціальних мережах та групах вона спілкується, з ким контактує, на які теми. Контролюйте перебування та спілкування вашої дитини в інтернеті, використовуючи сучасні технології.